Апостилізація та легалізація документів

Для перебування за кордоном потрібно не лише бажання, а й можливість. Крім того – максимальна зручність та відсутність проблем з документами. Цим правилам слідують клієнти, які звертаються до мовного центру та бюро перекладів ABC.

Дбаючи про комфорт наших клієнтів, ми вже багато років допомагаємо фізичним особам та підприємствам і фірмам. Перекладаємо документи (зокрема статути, довіреності, витяги та ін.) 

То в чому полягає різниця між апостилізацією та легалізацією, і чому ці послуги так потрібні кожному, хто збирається за кордон? Вони слугують одній цілі – підтвердженню походження документа (не плутати це з підтвердженням його змісту). То в чому ж тоді різниця? Розглянемо це питання детальніше.

Апостиль – спрощена легалізація, але не для всіх країн

Міжнародний штамп, який підтверджує законність документу, називається апостилем. Зазвичай він стандартно оформлений та проставляється на документі. Або може виглядати як додаток.

Важливий нюанс: апостиль ставиться тільки на документи державного зразка чи на їхні нотаріальні копії. Якщо документ не виданий державною установою (Міністерством юстиції, Міністерством освіти чи Міністерством закордонних справ), то поставити на нього апостиль неможливо.

         Апостиль підтверджує, що ваш документ є справжнім та підписаний посадовою особою. Фактично апостилізація скасувала складну процедуру консульської легалізації в 1961 році. Саме тоді була прийнята Гаазька Конвенція, яка спростила шлях до надання юридичної сили документам завдяки апостилю. В Україні ця юридична норма набрала чинності в 2003 році.

Ще раз наголосимо, що апостиль ставлять тільки на документах, які призначені для використання за кордоном (наприклад, апостиль диплому чи довідки). В Україні апостилем скористатися неможливо.

  Що має бути зазначено в апостилі?

–       Країна та місце видачі документа,

–       Номер і дата видачі апостиля,

–       Місце проставлення апостиля,

–       Підпис посадової особи.

      Консульська легалізація: особливості

Відомо, що консульська легалізація – це процедура засвідчення документів та їхніх копій, яка складніша за апостилізацію. Вона необхідна для країн, які не підписали Гаазьку конвенцію в 1961 році. Консул засвідчує справжність підписів на документах, печаток та штампів, якими він скріплений.

   Як і у випадку з апостилем, консульство не несе відповідальності за коректність змісту документа. Після легалізації в Департаменті консульської служби МЗС України документи засвідчують в дипломатичному представництві держави, в якій вони будуть використані.

   В свою чергу іноземні документи також можуть бути легалізовані цим Департаментом. Але після цього обов’язково мають бути засвідчені в консульстві або МЗС цієї держави.

    Види консульської легалізації:

1. В країні де виданий документ.

2. В країні, де буде поданий документ.

Коли непотрібен апостиль чи консульська легалізація?

Якщо документ виданий консульством або дипломатичним представництвом. Або ж документ пов’язаний з митними процедурами і торговим обміном.

Також апостиль і консульська легалізація не потрібні, коли існує міжнародний договір, який скасував чи спростував ці процедури. Але нотаріально завірений переклад все одно знадобиться для подання документів до держ-установ Вірменії, Казахстану, Молдови, Росії, Польщі та Чехії. 

   Скільки часу потрібно для апостилізації та легалізації?

Це залежить від кількох факторів: зокрема від документу та специфіки роботи профільного міністерства і наявності зразка підпису посадовця, який видав документ. Досвід наших клієнтів показує, що ці процедури можуть тривати від 1 до 40 робочих днів. Вже потім ці документи необхідно перекласти та засвідчити переклад нотаріально. Інколи треба апостилізувати такий переклад, і це називається подвійним апостилем. Якщо вам потрібно терміново перекласти документ – звертайтеся до бюро перекладів «ABC». Допоможемо швидко та якісно.

Login

Lost your password?